Вне классное мероприятие 3 класс

Автор публикации:
Дата публикации:
Краткое описание:
предварительный просмотр материала


УПРАВЛIННЯ ОСВIТИ, МОЛОДI ТА СПОРТУ

КРАСНОГВАРДIЙСЬКОЇ РДА


ОКТЯБРСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 3

ІМЕНІ І. ГАСПРИНСЬКОГО





Літературно-музична композиція для учнів 6 класу


«Загадки і жарти дідуся Кенира.

За творчістю Л.І. Глібова»






Розроблено:

Смоленська Олена Василівна,

учитель української мови та літератури,

"спеціаліст ІІ категорії"

Октябрської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №3 імені І.Гаспринського


смт. Октябрське - 2013



ТЕМА: Загадки і жарти дідуся Кенира. Різдвяні віншування у Л.І. Глібова.


МЕТА: поглибити знання учнів про творчість Л.Глібова, ввести їх в

чарівний світ поезії;

розвивати навички творчого використання літературної спадщини

митця, у дітей уяву, фантазію, естетичні смаки, творчі та артистичні

здібності;

прищеплювати зацікавленість до творчості українських письменників,

культури та народних традицій українців.

Тип уроку: літературно-музична композиція.

ОБЛАДНАННЯ:

  • Декорації для оформлення сцени:

  • портрет Л.Глібова, прикрашений рушником, книжкова виставка творів митця;

  • плакати "Здається, байка просто бреше, насправді - правду чеше ",

"А я їх уявляю так. Герої байок Л.Глібова",

"Загадки Дідуся Кенира",

"Мені запали в душу ці слова…Сторінками творів Л.Глібова",

"Алегорія ".

  • Листи для поштаря

Хід літературної вистави:

ВЕДУЧИЙ (Учитель).

Леонід Глібов (1827-1893), знаний як найвидатніший байкар (написав 107 байок), був крім того автором україномовних (40 пісенно-ліричних творів) та російськомовних (понад 90 ліричних та близько 30 гумористично-сатиричних під псевдонімом "Капитан Бонвиван") поезій, основною темою яких було - гармонія людини і природи; творцем літератури для дітей (зб."Загадки і жарти Дідуся Кенира", куди ввійшло 54 вірші-загадки і стільки ж відгадок, казки, 14 акровіршів тощо); редактором газети "Черниговский листок" і автором статей під псевдонімами "Простодушний" та "Непостоянний сотрудник"; драматург, учасник аматорського театру чернігівської інтелігенції, на сцені якого вперше виступила Марія Адасовська (майбутня Заньковецька); педагогом зі своєю власною методикою роботи, зокрема противник домашніх завдань.

Шановні! Сьогодні ми запрошуємо Вас на зустріч із героями творів Л.Глібова.

А тепер дивіться і слухайте!

(На сцені стіл, за ним сидить старенький письменник з лупою, пише під лінійку.

Приходить поштар з великою торбою).


ПОШТАР: Доброго вечора, шановний Леоніде Івановичу! Вітаю Вас зі святом.

Ось знов приніс Вам цілу купу листів. Ой і люблять же Вас читачі. А ми любимо з помічником на пошті розглядати листи: ось, наприклад, (читає): "Леоніду Івановичу Глібову" - дорослий писав, освічений, а ось: "Дідусеві Кениру" - кривулі дитячі…

Всі люблять Ваші байки. Минулого разу дали Ви мені одну почитати; всю ніч читав, перечитував та так реготав, що сусіди заглядали у вікна. Дайте ще що-небудь почитати, Леоніду Івановичу.


Л.І. Глібов. Добре, друже мій, ось байка "Вовк і кіт".


" ВОВК І КІТ "



Декламатор.

В село із лісу Вовк забіг...

Не думайте, що в гості, братці.

Ні, в гості вовк не забіжить;

А він прибіг, щоб де-небудь сховаться:

Проклятий люд з собаками настиг...

І рад би Вовк в які ворота вскочить,

Та лишенько йому; куди не поглядить

Усюди Вовченька недоленька морочить.

Хоч сядь та плач;

Ворота, як на теж, кругом заперті,

А дуже Вовкові не хочеться умерти

(Бо він ще не нажився, бач!),

А гірше од людей - од видимої смерті...

Коли глядить -

На загороді Кіт сидить,

На сонечку мурликає - дрімає.

(Вовк підскакує до Кота і звертається:)

ВОВК: Котусю, братику! Скажи мені скоріше,

Хто з хазяїнів отут усіх добріший?

Я хочу попрохать, щоб хтось мене сховав

На цей недобрий час. Я б у пригоді став!...

Чи чуєш гомін той? За мною то женуться!

Котусю-братику! Куди ж мені поткнуться?

КІТ: (поважно, не повертаючи голови) Проси мерщій Степана, Він добрий чоловік.

ВОВК Та я у нього вкрав барана.

КІТ: Ну так навідайсь до Дем'яна.

ВОВК: Е, і Дем'яна я боюсь: Як тільки навернусь, Він і згадає поросятко.

КІТ: (співучасливо) Біжи ж, аж ген живе Трохим!

ВОВК: Трохим? Боюсь зійтися з ним:

З весни ще злий він за ягнятко.

КІТ: (розмірковуючи) Погано ж... Ну а чи не прийме Клим?

ВОВК: Ох , братику! Теля я в нього з'в!

КІТ: Так, бачу, ти усім тут добре надоїв,

Чого ж ти, братику, сюди і забігав?

Ні, наші козаки ще з розуму не спали,

Щоб вовка от біди сховали!

І так-таки ти сам себе вини:

Всі учні: Що, братику, посіяв, те й пожни.


ПОШТАР: Яка чудова байка. Але пора мені додому поспішати. Все ж таки свято сьогодні, Новий рік. Прийдуть щедрувати, і Вашої хати не оминуть.


Л.І.Глібов: Так, кожен рік мене вітають, не забувають. Ось, здається, вже й ідуть...


(Заходять діти. Щедрують).


1 КОЛЯДНИК: У році новому

Щастя бажаємо

Вашому дому!

Щастя бажаємо, радісно жити,

В році Новому

Край звеселити!

Колядують "ЩЕДРИЙ ВЕЧІР".


2 КОЛЯДНИК: А за цими словами

Будьте здорові,

Господарю дому!


3 КОЛЯДНИК: Дай, Боже, вечір добрий!

Дайте пиріг довгий,

А хоч коротенький,

Та мачку повненький.

Без ручок, без ніжок,

Щоб не побіг у стіжок!


4 КОЛЯДНИК: Добрий вечір, господарю!

Винось же нам ковбас пару.


5 КОЛЯДНИК: Ой, походи біля пічки,

Пошукай нам перепічки.


6 КОЛЯДНИК: Ой, походи коло кваски,

Пошукай нам ковбаски.


(Всі разом, кланяючись).

КОЛЯДНИКИ: Добрий вечір, щедрий вечір! Добрим людям на здоров'я!


Л.І.Глібов. (дякує, пригощає, запрошує) Ой, потішили старенького, дякую. А ну же, діти, ось, сідайте!

Я загадку за хвіст піймав; Подумайте і розгадайте, Чи я диковинку придбав.


ДІВЧИНА 1 Дідусю, дідусю, дозвольте я загадки діткам загадаю. Я їх напам'ять знаю.

(До глядачів):

А ви слухайте уважно, та відповідайте.

Котилась тарілочка

По крутій горі,

Забавляла любих діток

У моїм дворі.

Нам тієї тарілочки

Чому не любить -

Хорошая, золотая

І як жар горить.

Прийшла баба - сама чорна

І чорний жупан -

Заховала тарілочку

У синій туман.

Постихали співи й жарти

У дворі мої;

Золотої тарілочки

Жаль стало усім.

(До залу. Відгадку скажіть-но. Ніч, сонце)


ДІВЧИНА 2. Ой ви, діти - квіти наші!

Наварю вам горщик каші...

Поїсте ви до смаку,

Мовить баба у кутку:

Я щедруха, я гладуха;

В мене донечка краснуха,

Кучерявенький синок

Як той сизий голубок.

Я морозу не боюся,

І хто мерзне - я сміюся:

Бабу гріє не кожух,

А веселий теплий дух.

Біля мене всі топчуться -

I веселі діти в'ються

І старесенький дідок,

І мурлика, мій коток.

Гей до мене! Є у мене

І варене, і печене:

Буде людям, буде й вам,

А ледачим дулю дам".

Гарно, хитро баба каже,

По губам мов медом маже,

- Тому заськи, тому на...

(До залу.

Угадайте, хто ж вона? (Піч)

ДІВЧИНА 3: Бачить - не бачить,

Чути не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує,

Кривду соромить,

Правди навчає,

Часом жартує,

Всіх звеселяє.

Люба розмова,

Будемо, діти,

З нею до віку

Жити-дружити.

(До залу.

З ким? (Книгою)


ДІВЧИНА 4: У полі ріс і розвивався

Козачки Нехворощі син,

Всесвітнім став,

З людьми спізнався.

Дивись - де хата, там і він.

Скрізь у господі порядкує,

Щоб добрим людям догодить;

Щодня по хаті він танцює,

Буває так, що аж курить.

Його усяка баба знає,

Та нам у баби не питать,

А вас загадочка питає,

Щоб знать самим, як його звать.

(До залу.

Тож його звать? (Віник)


ВЕДУЧИЙ 1

Розумниці Ви й справді,

Бо стільки нас спитали,

А тепер ми взяли б

Та й гуртом потанцювали!

ТАНЕЦЬ.



ДІВЧАТКА (які танцювали): Дідусю, дідусю, розкажи ще баєчку.

Л.І.Глібов. Гаразд, слухайте, як Дем'ян Клима варениками пригощав.


"ВАРЕНИКИ"



Декламатор. Веселий господар Дем'ян

любив гостей на бесіду скликати.

Він був багатший від усіх селян,

Всього доволі мав, було чим шанувати.

Вподобався йому найбільше Клим,

Земляк хороший, що й казати,

На все умів розумну раду дати,

Усі дружили з ним.

Прийшов він раз обідать до Дем'яна,

А у Дем'яна страва добрая була:

І маслечко, і сало, і сметана -

Гаразд, як кажуть піч варила і пекла.

Поставили на стіл вареників макітру

І пляшку - свашку всіх мирян.

ДЕМ'ЯН: А нум, мірошнику, молоть без вітру.

Попереду помажемо колеса, щоб млин не торохтів

І шестерня довготелеса

Не дряпала боків.

Декламатор І прийнялись мірошники молоти:

Дем'ян кладе, а Клим товче;

Від дружної роботи

Аж маслечко по бороді тече.

КЛИМ: Ох, важко. Перемололи дуже,

Не лізе більше, кіш малий...



ДЕМ'ЯН: Ану потіш мене, мій друже!

Ось глянь, варенечок бокастенький який...

КЛИМ: (ліниво) Хіба один...

ДЕМ'ЯН: От бач, один проліз щасливо

- Ну ще!

КЛИМ: Ой, схаменися, друже милий!

Немає сили,

Я намоловся досхочу...

Не силкуй братику, бо утечу!

ДЕМЯ'Н: Нехай наш ворог утікає!

……………………………………...

Щоб вовка ми у лісі не боялись

Голубчику, ковтни ...

(обидва сміються)

КЛИМ: Для тебе вже ковтну. (…)

ДЕМ'ЯН: А може хоч звершечку ляже?

(лукаво кладе вареник на тарілку)

КЛИМ: Послухай, ти справді вже глузуєш!

Схотів щоб я п'ятами накивав?...

ДЕМ'ЯН: Тривай, недобре шеретуєш!

(хватає Клима за рукав, але той втікає)

Декламатор Клим дременув із хати.

І у Дем'яна годі гостювати.

І переказував Дем'ян, і сам просив,

А Клим і слухать не хотів.


Ведучий (вчитель):


Зустріч наша добігла кінця, але твори митця чекають на читача. Читайте, смійтесь на здоров'я і ще зустрінемось ми знов.





если материал вам не подходит, воспользуйтесь поиском
X

Чтобы скачать данный файл, порекомендуйте его своим друзьям в любой соц. сети.

После этого кнопка ЗАГРУЗКИ станет активной!

Кнопки рекомендации:

загрузить материал